5 відомих жінок-інженерок та їх найвпливовіші винаходи

Традиція 23 червня підсвічувати внесок жінок в інженерію зовсім нова — її започаткували в 2014, але з того часу рік за роком рух посилюється. Приєднатися до нього хочемо і ми!

Розповідаємо про трьох видатних жінок, винаходи яких вплинули на історію, і ще двох інженерок сучасності, досягнення яких нас захоплюють

Мері Сомервілль (1780-1872) | Алгебраїчні змінні

Наставниця відомої Ади Лавлейс, вклад Мері Соммервіль в науку часто замовчується. Вона була найяскравішим розумом того часу, коли жінок в науці можливо було перерахувати на пальцях. До її досягнень можна віднести популяризацію науки: її адаптація роботи Лапласа «Небесна механіка» змогла перекласти складну мову алгебри на звичайну. Їй також належить ідея алгебраїчних змінних, роботи «Молекулярна та мікроскопічна наука», «Фізична географія», «Взаємозв’язок фізичних наук».

Геді Ламар (1914-2000) | Псевдовипадкове перелаштування робочої частоти

Якщо ви захоплюєтесь старими Голлівудськими фільмами, ім’я Геді Ламар має бути вам знайомим. Окрім неабиякого акторського таланту, Геді мала гострий аналітичний розум і обожнювала інженерію. У 1942 році Геді Ламар запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами — технологію «псевдовипадкового перелаштування робочої частоти». Без винаходу Ламар не літали б супутники та не працювали б стільникові телефони, GPS та Wi-Fi.

Марина В'язовська (1984) | Задача про пакування куль

Марина — геній сучасної математики, українська математикиня світового рівня. У 2016 році Марина розв’язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більш як 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі. Раніше задачу пакування куль було розв’язано лише для тривимірних просторів, а рішення складалося з 300 сторінок тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. За свою 23-сторінкову роботу Марина отримала одну з найпрестижніших математичних нагород світу – «Премію Салема».

Стефані Кволек (1923-2014) | Кевлар

Кевлар, що зупиняє кулі, був вперше розроблений Стефані у 1964 році. Це — надміцний матеріал, що в п’ять разів стійкіший до деформування за сталь. Прогнозуючи дефіцит нафти, у 1964 році наукова команда під керівництвом Стефані почала пошук матеріалу, який би використовувався для армування автомобільних шин. Кевлар було отримано зовсім випадково, і якби не розум та проникність винахідниці, його б викинули з лабораторії як один з невдалих експериментів.

Барбара Лісков (1939) | Принцип підстановки Лісков

Принцип підстановки Лісков — найважливіший критерій при побудові ієрархій успадкування, один з принципів об’єктно-орієнтовного програмування SOLID. Був створений Барбарою для власної мови програмування CLU у 1975 році, і з того часу знайшов широке розповсюдження у розробці. Успіх Барбари — результат невпинної роботи та наполегливості: вона стала першою жінкою в Америці, що здобула Ph.D. у галузі комп’ютерних наук. За розробку принципу Лісков Барбара отримала найпрестижнішу відзнаку в сфері інформатики — премію Тюрінга.

Те, як довго жінки не мали доступу до належної освіти, та як, незважаючи на це, ними було створено стільки неймовірних винаходів, є важливим уроком з історії. Працюймо разом над тим, щоб кількість жінок в STEM невпинно зростала!

Матеріал взято з телеграм-каналу EPAM University. Приєднуйтесь 😉